З давніх часів лікарі помічали, що медичні заходи впливають на людей по-різному. Засновники та подвижники медицини, у тому числі М.Я. Мудров, С.П. Боткін, І.М. Сеченов та ін. були активними поборниками персонального підходу до терапії та діагностики.
М.Я. Мудров розглядав кожного пацієнта як унікальну комбінацію спадкових та набутих властивостей, що виявляються у специфічних умовах життя. Пропагував гасло «лікувати хворого, а не хворобу».
У 90-х роках 20-го століття Лео Голанд (Сполучені Штати Америки) запропонував модель «пацієнт-орієнтованої діагностики і лікування» згідно з якою лікар інтегрує поведінкові, метаболічні, конституціональні, екологічні чинники з фундаментальними методами диференційної діагностики хвороб.
Сучасні принципи прецизійної медицини ґрунтуються на розумінні, що дизрегуляційна патологія виникає, насамперед, на молекулярному рівні. Патохімічні зміни починаються з дисбалансу медіаторів – антагоністів – регуляторних пептидів, що відповідають за процеси активації і пригнічення різних реакцій.
Баланс медіаторів-антагоністів забезпечує нормальне функціонування інтегративних систем організму – нервової, імунної, ендокринної та системи сполучної тканини.
Порушення балансу регуляції в живих системах, що не ліквідується саногенетичними механізмами, створює передумови для виникнення та/або прогресування патологічного процесу; залучення нових патологічних процесів (1).
Виявлення патохімічних зрушень дає змогу (2):
• діагностувати захворювання у перед нозологічному періоді або на ранніх його стадіях
• спрогнозувати перебіг хвороби та її результат
• оцінити ефективність проведеного лікування
• підібрати оптимальну схему реабілітаційних заходів
1.Дизрегуляційна патологія. За ред. академіка РАМН Г.Я. Крижанівського, 2002 рік.
2.И.И. Сперанский, Г.Е. Самойленко, М.В. Лобачева, Институт неотложной и восстановительной хирургии имени В.К. Гусака АМН Украины, отдел термической травмы и пластической хирургии, г. Донецк.
На чому ґрунтується наш підхід
Визначення наявності та/або ступеню вираженості типових патологічних процесів та їх та корекція за допомогою біорегуляційного підходу до організму.
Сьогодні відомо п’ять основних типових патологічних процесів: запалення, ендогенна інтоксикація, метаболічні, імунні порушення, енергетичний дисбаланс.
Зазначені типові патологічні процеси лежать в основі розвитку і хронізації усіх захворювань. Отже, визначивши їх, можна виявити первинні зміні в організмі, спрогнозувати перебіг гострого захворювання, зрозуміти на що слід звернути увагу в період реабілітації (3).
Патохімічні зміни можна виявити лабораторно за допомогою гематологічних індексів, що розраховуються за певними формулами, як співвідношення вмісту різних видів клітин загально клінічного та біохімічного досліджень крові.
Гематологічні індекси мають широке застосування в оцінці стану пацієнтів з різними захворюваннями (2).
2.И.И. Сперанский, Г.Е. Самойленко, М.В. Лобачева, Институт неотложной и восстановительной хирургии имени В.К. Гусака АМН Украины, отдел термической травмы и пластической хирургии, г. Донецк.
3.Досвід застосування алгоритму комплексної оцінки стану організму у дітей з хронічною гастродуоденальною патологією. О.І.Сміян, П.І. Сінченко, О.П. Мощич, В.А. Горбась, С.В. Гірін, О.В. Іванушко, О.О. Мощич, Сумський державний університет